Етосуксимід (ethosuximidum), (RS)-3-етил-3-метилпіролідин-2,5-діон.
C 7H11 NO2 Мол. м. 141,2
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий порошок або воскоподібна маса, легкорозчинний у воді, дуже легкорозчинний у спирті, етері та хлороформі. Тпл — 45–50 оС. УФ-спектр: λmax = 248 нм (
= 8–9) (етанол). Зберігають у щільно закупореному контейнері.
Ідентифікують за ІЧ- та УФ-спектрами поглинання; за реакцією з розчинами кобальту (II) хлориду, кальцію хлориду, натрію гідроксиду (пурпурове забарвлення); за реакцією з резорцином, сірчаною кислотою та амоніаком (коричневе забарвлення, при розведенні водою — зелена флуоресценція). Кількісно визначають методом титрування розчином тетрабутиламонію гідроксиду в середовищі ДМФАу (індикатор — розчин тимолфталеїну в ДМФАі).
Фармакологічна група. N03A D01; N03A D51 — протиепілептичні препарати, похідні сукциніміду.
Фармакологічні ефекти. Механізм дії пов’язаний з пригніченням синаптичної передачі у моторних зонах кори головного мозку, що підвищує поріг виникнення епілептичних нападів. Чинить анальгезивну дію при невралгії трійчастого нерва, поступаючись за ефективністю карбамазепіну.
Застосування. Малі форми епілепсії. Міоклонічні напади. Невралгія трійчастого нерва.
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: An Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed. — 2001. — № 1.